Правозахисники просять владу переглянути проект Концепції громадянської освіти

 

Заява правозахисних організацій щодо проекту Концепції розвитку громадянської освіти в Україні.

18 січня на сайті Міністерства освіти і науки України був викладений проект Концепції розвитку громадянської освіти в Україні, розробленої на виконання пункту 16 плану заходів на 2017 рік щодо реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016-2020 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.05.2017 № 296-р.

З огляду на це насамперед хочемо відзначити важливість Концепції розвитку громадянської освіти  в Україні, яка покликана визначити основні орієнтири для розробки навчальних програм на усіх рівнях освіти і передбачатиме можливості формувати громадянські компетентності протягом всього життя. Ми вважаємо цей крок своєчасним і важливим для нашої держави.

За змістом проект Концепції розвитку громадянської освіти  в Україні (надалі — Проект) містить значну кількість положень, які в цілому витримані в дусі поваги до прав людини, сприяння формуванню активної й відповідальної громадянської позиції.

Водночас проект не справляє враження цілісного документу, що повністю відповідав би цілям і змісту громадянської освіти. У зв’язку з цим, під час громадського обговорення ми направили свої деталізовані зауваження до Міністерства освіти і науки України. Цим зверненням ми хочемо привернути увагу до основних проблемних позицій змісту Проекту, що потребують перегляду.

Насамперед хочемо звернути увагу на те, що Проект не містить чіткого визначення самого терміну  "громадянська освіта", що може призвести до різного трактування цілей громадянської освіти і викривленого розуміння її змісту.

У проекті використовуються й інші терміни, що виглядають як базові для нього, але не мають чіткого визначення і можуть тлумачитись по-різному. Зокрема це такі поняття, як "громадянська ідентичність", "національна ідентичність", "громадянське суспільство", "демократичне суспільство", "громадське життя", "духовні цінності українського народу", "суспільні цінності", "загальнолюдські цінності", "демократичні цінності", "правова держава", "правопорядок", "громадянська активність", "права людини" "громадянські права і свободи", "громадянські обов’язки", "правда", "справедливість", "працелюбство" та інші.

Важливо зазначити, що трактування понять, що є базовими для Проекту концепції, не може бути вільним і повинне мати нормативно-правову основу, базуючись на положеннях міжнародних договорів, учасниками яких є Україна, рекомендацій міждержавних органів у сфері освіти, освіти для демократичного громадянства і прав людини, національного законодавства. Проект містить назви таких документів, як вихідних для концепції, втім далеко не завжди відповідає їхнім принципам.

Проблемою є розбалансованість та зміщення фокусів в окремих частинах Проекту концепції у бік національно-патріотичного виховання (вже врегульованого відповідною Стратегією, яку затверджено Указом Президента ще у 2015 році), що очевидно не є завданням даного документа. Зокрема, завданням громадянської освіти не є "сприяти плеканню української мови, збереженню духовності та моральності українського народу". Ми розділяємо думку про важливість національно-патріотичного виховання, відродження національної культури, проте це питання іншої сфери.

Ключовим завданням громадянської освіти повинно бути формування громадянських компетентностей, які вже визначені Концепцією Нової української школи (далі — НУШ) відповідно до Рекомендацій 2006/962/ЄС Європейського Парламенту та Ради (ЄС) "Про основні компетенції для навчання протягом усього життя" від 18 грудня 2006 року.  

Попри неодноразові посилання на формулювання суті громадянської компетентності, яка описана та затверджена як основа НУШ, Проект концепції пропонує, по суті, змінити зміст громадянської компетентності, запозичуючи деякі положення зі Стратегії національно-патріотичного виховання.

В проекті концепції штучно відділено "духовні цінності українського народу" і загальнолюдські цінності. Переконані, що це не слугує меті впровадження даної концепції, яка сформульована як "формування і розвиток у громадян України громадянських компетентностей, спрямованих на утвердження і захист державності та демократії, здатності відстоювати свої права, відповідально ставитися до громадянських обов'язків, брати відповідальність за власне життя, життя своєї громади та суспільства".

Турбує вибіркове використання у Проекті концепції положень національного законодавства. Так, цитуючи текст Закону України (статтю 6), Проект концепції виносить "виховання патріотизму" на перше місце, називаючи при цьому лише 7 принципів зі статті 6 згаданого закону. Тим часом у самому законі цей перелік починається із людиноцентризму та верховенства права, а принцип патріотичного виховання лише на 22 місці.

Саме людиноцентризм або гуманізм є принципом, який, відповідно до Декларації ЮНЕСКО та документу Управління Верховного комісара ООН з прав людини "Освіта в галузі прав людини та договори про права людини", передбачає розробку освітніх програм, що сприяють повному розвитку особистості і відчуття її гідності.

До того ж у Хартії Ради Європи надано визначення "освіти для демократичного громадянства", яке містить у собі основні орієнтири для становлення громадянської освіти.

Так, "освіта для демократичного громадянства" означає надання учням/ученицям таких знань, інформації, навичок та практики, які допоможуть їм здійснювати і захищати свої демократичні права та обов’язки в суспільстві, цінувати різноманітність і відігравати активну роль, захищаючи демократію і верховенство права.

Перелік ціннісних орієнтирів громадянської освіти, представлених у проекті Концепції громадянської освіти, потребує перегляду. Адже більшість названих там цінностей не стосуються громадянської освіти. До цінностей громадянської освіти, наприклад, важливо відносити такі цінності: повага до людської гідності, свобода і громадянська відповідальність (в сенсі активної громадянської позиції), рівність і недискримінація, демократичне врядування, участь у процесі прийняття рішень (обов'язок органів влади гарантувати участь тих, на кого вплине рішення, громадянська активність), критичне мислення, захист прав людини тощо.

Особливу увагу звертаємо на важливість використання підходу, що базується на правах людини, в будь-яких сферах державної політики. Концепція громадянської освіти в цьому сенсі має бути своєрідним еталоном, оскільки не тільки має спиратися на принципи прав людини, визначені зокрема міжнародними договорами, учасницею яких є Україна, Конституцією України, але й просувати ці стандарти.

Враховуючи викладене, вважаємо, що проект Концепції громадянської освіти в Україні необхідно суттєво доопрацювати з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій.

Завдяки громадянській освіті люди мають вчитися тому, як жити в сучасній державі, як дотримуватися її законів, але водночас і не дозволяти владі порушувати права людини, як бути громадянами демократичного та інклюзивного суспільства.

 

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Amnesty International в Україні

Центр громадянської просвіти “Альменда”

Освітній дім прав людини в Чернігові

Центр інформації про права людини

Харківська правозахисна група

Центр “Соціальна дія”

ГО “Март”

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів (Асоціація УМДПЛ)

Правозахисний центр “Поступ”

БФ “Восток-SOS”

Автор: 
Юлія Красільникова

The escort service that we

The escort service that we deliver in dwarka is among the best that you can get at the rates that we offer. We provide the best girls that would completely satiate you from each and every angle. So, visit us today and take your experience to a new level. delhi call girls