Як навчати правам людини в школах? Експерти назвали недоліки Концепції громадянської освіти від МОН

 

Правозахисні організації просять Міністерство освіти та науки України допрацювати Концепцію розвитку громадянської освіти з урахуванням розроблених ними зауважень та пропозицій. Така освіта має просувати цінності прав людини, а не зміщувати фокус у бік національно-патріотичного виховання – впевнені правозахисники. 

Про це сьогодні під час прес-конференції повідомила голова Центру інформації про права людини Тетяна Печончик. 

За її словами, зауваження та пропозиції були передані МОН в межах громадського обговорення концепції, яке відбувалось з 18 січня по 5 лютого. 

На думку правозахисників, концепція, у тій редакції, яку запропонувало для громадського обговорення МОН, має низку недоліків і потребує доопрацювання.

"Ми оцінювали концепцію з точки зору прав людини. Адже для нас важливо, щоб будь-яка державна політика базувалася на правах людини. А громадянська освіта має бути певним еталоном в цьому сенсі", — зазначив виконавчий директор Освітнього Дому прав людини в Чернігові Сергій Буров. Так, він назвав низку недоліків концепції. 

В першу чергу, каже експерт, вона перенасичена термінологією, яка не має чітких визначень. Наприклад, не визначено саме поняття "громадянська освіта". Це може призвести до різного трактування її цілей і викривленого розуміння змісту. Відсутнє пояснення таких понять як "духовні цінності", "цінності українського народу", "духовна ідентичність" та "громадянська ідентичність".

Експерт наголошує, що це важливі терміни, тому щоб не було їх викривленого визначення, потрібно розробити відповідний глосарій. 

Ще одним недоліком, на думку Сергія Бурова, є відсутність у документі полікультурного підходу.

"Україна – це багатонаціональна держава. Тобто поняття "український народ" не включає в себе тільки етнічних українців. В нашій країни проживають люди більш, ніж 200 національностей.  Вони мають свою культуру та національні традиції. Це має бути враховано в документі", – каже він. 

Концепції також бракує підходу до викладання з точки зору критичного мислення, зауважує експерт. Він акцентує, що це одна з основних громадянських компетенцій – аналізувати та критично підходити до будь-якої інформації.    

За словами Володимира Селіваненка, координатора освітніх проектів Amnesty International в Україні, документ, крім того, перенасичений нехарактерними для громадянської освіти складовими. Зокрема, йдеться про елементи національно-патріотичного виховання.

"Зміст громадянської освіти прописаний у величезній кількості міжнародних правових документів. В жодному з них немає елементів національно-патріотичного виховання. Адже вони вже викладені в чинній "Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки. Тобто ми не говоримо, що ці елементи не мають існувати. Просто їм не місце в Концепції розвитку громадянської освіти", – пояснює експерт.

В аспекті цього Сергій Буров додає, що варто також удосконалити й перелік ціннісних орієнтирів документу.

"Ми розділяємо важливість національно-патріотичного виховання, але в той же час бракує тих ціннісних орієнтирів, які становлять основу громадянської освіти. Це – свобода, рівність, недискримінація, повага до людської гідності, прав людини. Ціннісні орієнтири мають бути переглянуті", – говорить він.

У свою чергу Тетяна Печончик пояснила, чому сьогодні  важливо навчати громадян правосвідомості, тобто тому, як жити в сучасній державі, як дотримуватися її законів, але, з іншого боку, не дозволяти владі порушувати права людини, і бути членом інклюзивного та демократичного суспільства. 

 "Ми разом із українськими соціологічними компаніями та Офісом Омбудсмана проводили велике опитування про те, що громадяни знають про права людини і про те, як їх можна захистити та відстояти. Це опитування показало досить низький рівень правосвідомості українців", — говорить експертка.

Так, згідно з даними дослідження, 75% респондентів дізнаються про права людини з телевізійних програм, 41% – від родичів та колег, і лише 15% дізнаються про права людини зі школи та вишів. Аналогічним чином розподіляються відповіді на питання про чинники, які вплинули на уявлення громадян про права людини: вищі навчальні заклади на 5-му місці, а перші місця знову посіли телебачення, родичі, друзі та соціальні мережі. В цьому Тетяна Печончик вбачає причину низького рівня правосвідомості громадян. 

"Для нас, правозахисників, така ситуація є досить дивною, адже саме на державі лежить обов’язок розповідати людям про їхні права, займатися правопросвітництвом. Звісно, в цьому важливою також є роль шкіл та університетів. Але дослідження показує, що система освіти не справляється із формуванням свідомих громадян. Саме тому запропонована МОН Концепція розвитку громадянської освіти привертає нашу пильну увагу. Адже від того, якою вона буде, залежить, чи дізнаватимуться школярі і студенти про права людини", – резюмує експертка.

За матеріалами Центру інформації про права людини.

Автор: 
Юлія Красільникова

Heartly thanks this is very

Heartly thanks this is very nice blog and this blog have very clean and valueable information about the escort in delhi if you know about this escort you also visit here easily.. delhi call girls